Надписи на пам’ятник українською мовою
забути не можна,
повернути неможливо
***
ваш вічний сон – наш вічний сум
***
біль серце стискає, гірко плаче душа.
більшого горя немає, як втрата, рідненька,
твого життя
***
Пом’яни мене, Господи, коли прийдеш
у царствії твоїм
***
пішов з життя ти дуже рано,
ніхто не зміг тебе спасти
глибока в серці нашім рана
доки ми живі – з нами ти
***
життя прожито. але як достойно…
ти, як завжди, крокуючи вперед,
пішов у вічність гордою ходою,
пізнавши істини прихований секрет
***
Такого рідного, святого,
Такого доброго, як ти,
Такого щирого, простого
Вже нам ні коли не знайти
***
Рідний наш , і вдень і вночі
Болить душа і плачуть очі
Сльози течуть не висихають,
А думи душу розривають
***
Життя , тобі наш любий сину й брате
Подарувало дуже мало літ,
А замість щастя ,радості надії,
Дало в дарунок цей граніт
***
Товаришами все забудеться
І сум і горе – все пройде,
А серце матері розбите
Ніде спокою не знайде
***
Болить душа сльози ллються
І горю нашому нема кінця
В життя Вас більше не вернуть
Бо сил таких, на жаль, нема
***
вода твої очі закрила
Зберегти тебе ми не змогли
Спи сном спокійним, наш сину милий
Ти нас за все, за все прости
***
Схиляють голови сумні.
Всі ваші діти, чоловік, онуки
Прийміть уклін наш до землі
І тугу вічної розлуки
***
Спи спокійно наша люба,
Взята волею судьби
Хай наш сум, безмірна туга
Не тривожать твої сни
***
В той день, коли весна буяла,
А серце так хотіло жити,
Тебе, наш дорогенький, не стало
І ми не в силах щось змінить
***
Було так добре і радісно нам жити
Коли б Ви мамо разом з нами
Ніхто в житті не зможе замінити
Хорошої та люблячої мами
***
Була для нас неначе пташка
Мов щебетливий соловей
Без тебе нам і сумно й важко
А серце плаче ніч і день
***
Чекаєм, синку, ми тебе щодня
Що прийдеш ти до рідного порогу
Та не приходиш, бо сира земля
Закрила назавжди тобі дорогу
***
Ти нас покинув дуже рано
В житті немає вороття
І кров з невидимої рани
Буде текти усе життя
***
Ти був для нас неначе пташка,
Мов щебетливий соловей,
Без тебе нам і сумной тяжко
І серце плаче ніч і день
***
Отче наш, що еси на небесах!
Нехай святиться ім’я твоє,
нехай прийде царство твоє,
нехай буде воля твоя,
як на небі, так і на землі
Хліб наш насущний дай нам днесь:
І прости нам борги наші,
як і ми прощаємо боржникам нашім
Не введи нас у спокусу,
але ізбав нас від лукавого
бо твоє єсть царство і сила,
і слава Отця і Сина, і Святого Духа
нині і повсякчас, і навіки-віків
Амінь
***
Свята Марія, мати Божа,
молись за нас, грішних,
нині і в годину смерті нашої
амінь
***
тихо гілки не шуміть
дитя моє не будіть
хто відповість нам для чого
землю покинула ти
молімо господа бога
душу твою берегти
***
в скорботі голови схиляємо,
сумуємо, любим, пам`ятаємо
від дітей та онуків
***
душа моя плаче, душа моя рветься,
та сльози не ринуть потоком буйним.
мені до очей не доходять сльози,
бо сушить їх туга, вогнем запальним
***
не плач, мамо, не журися,
бо вже твій син оженився.
знайшов собі панночку
в тихім полі земляночку
***
хай ангел Господній
хранить твою душу,
хай царство небесне
Господь тобі дасть
***
Пішов від нас ти дуже рано
Ніхто не зміг тебе спасти
Яка глибока в серці рана
Поки живі ми _ з нами ти
***
Не стримати сліз нам ніколи,
Бо важко повірити в те,
Що ти не прийдеш вже додому.
Твій дім тепер – небо святе…
Доки мати жива Не встигаєш казати Найтепліші слова…
Біль серце стискає
Гірко плаче душа Важчого горя немає Як втрата твого життя.
Так скоро пішла ти від нас
Залишивши сльози навіки Люба мамо; дружина моя — Не забудемо тебе ми повіки.
У тужні ми кожну хвилину
Твоє згадуємо світле ім’я, Спи спокійно наша люба дитино Нехай легкою тобі буде земля.
Чим виміряти горе
Що так раптово спіткало мене Як заставити серце повірити Що на світі вже немає тебе.
Пішла ти донечко від нас
В самому розквіті життя, І в нашій пам’яті навіки Тобі не буде забуття.
Де взяти стільки слів
Щоб висловити тугу Де взяти стільки сліз Щоб виплакати горе.
Ще епітафії українською мовою
Життя — єдина мить; —
Для смерті — вічність ціла…
Прости за те, що не зуміли
Тебе від смерті зберегти За те, що всі осиротіли За все, за все ти нас порости
А життя все летить, забирає літа;
Ти у серці лишивсь, мов зоря золота.
Вічна пам’ять і важкий біль втрати
назавжди залишаться в наших серцях.
Була для нас ти наче пташка
Мов щебетливий соловей Без тебе сумно нам і важко І серце плаче кожен день.
Хай сонце з високого неба
Зігріє могилу твою А вітер тихенько шепоче Про долю нещасну твою.
Любий татку наш,
Не довго жив ти з нами Любов, печаль і біль в душі Лишив ти нам і мамі.
Немає горя більшого на світі
Коли від нас навік відходять діти.
Чому передчасно закрилися очі
Чому біль і туга замовкли в устах І в росяні ранки, і в зоряні ночі Ми спогад про вас сховаєм в серцях.
На думці було, І може прожив би, Та сонце зайшло…
Вогонь життя неждано згас
Печаль і смуток серце ранять Низький уклін тобі від нас І вічна пам’ять…
Відлітають лелеки у вирій
І журливо так кличуть мене, Але дім мій — темна могила Не пускає до доньки (сина, родини) і друзів мене.
Пам`ятаємо, любимо повік.
